«Гей, ви стрільці січовії...» (За стрілецькими піснями)

«Гей, ви стрільці січовії…» (За стрілецькими піснями)

«Гей, ви стрільці січовії…» Українське січове стрілецтво, яке зародилося перед Першою світовою війною  на західноукраїнських землях, вписало героїчну сторінку в історію України. Разом із  січовими стрільцями з’явився цілий пласт української пісенної культури. Характерна ознака стрілецьких пісень — їх патріотичність.

Ой у лузі червона калина похилилася Чогось наша славна Україна зажурилася. А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Стрілецькі пісні поділяються на похідні (маршові) та ліричні. Серед стрілецьких пісень є авторські й народні. Похідні пісні січових стрільців відзначаються мичугтям патріотизму, відданості Україні, готовності покласти за неї своє життя:
Гей, видно село, широке село під горою,
Гей, там ідуть стрільці, січовії стрільці до бою.
Іде, іде військо крізь широке поле,
Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи!

Сили стрілецьких пісень характерні також образність і ліризм. Образ червоної калими підсилює патріотичне звучання пісні. Золотистий лан пшениці символізує багатті мо України. Для стрільців бажання розвеселити Україну означає вибороти для неї свою  незалежність. Січові стрільці вірили в те, що про них пам’ятатимуть нащадки:

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів, – То прославить по всій Україні січових стрільців. А ми тую стрілецькую славу збережемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

Добавить комментарий

Яндекс.Метрика