КРАСА УКРАЇНСЬКОЇ ПРИРОДИ П. Тичини «Хор лісових дзвіночків»

КРАСА УКРАЇНСЬКОЇ ПРИРОДИ П. Тичини «Хор лісових дзвіночків»

КРАСА УКРАЇНСЬКОЇ ПРИРОДИ. Читаючи «Хор лісових дзвіночків» П. Тичини, я бачив не тільки і ноші, а й чув музику. Ні, це не була одна з тих пісень, до яких ми рі мої звикли. Це була справжня музика, створена лісовими дзвіноч- имми. Це був хор, у якому кожен виконував

свою партію:
Ми дзвіночки.
Лісові дзвіночки, Славим день.
Ми співаєм,
Дзвоном зустрічаєм: День!
День.
В уяві поставала незвичайна картина. Маленькі лісові дзвіночки це справжні зірки. Ти про них нічого не знаєш, ти їх ніколи не чув? Ти просто був неуважним. Обов’язково сходи до лісу, щоб побачити цих співців. Тільки обережніше, дзвіночки можуть злякатися. Не будь байдужим, придивляйся до всіх кущиків. Але знайдеш їх на галявині. Ось вони вишикувалися у нерівні рядочки. Тільки відразу вони співати для тебе не будуть, вони мають впевнитися в тому, що ти вже здатен їх послухати. Не поспішай: подивись на небо. Ти бачиш у ньому хмаринки й сонце! Сонце зігріває дзвіночки, а хмари нка приносить цілющу воду, яка втамовує їхню спрагу.
Тепер подивись навколо себе. Чи помічаєш ти затишний гай? (міме він дає дзвіночкам тінь, коли сонечко починає припікати дуже сильно. А жита — то їхні справжні друзі. Майстерність поета вра¬жає. Слова стають фарбами, а ритм — пензлем, за допомогою якого II. Тичина створює прекрасний літній пейзаж.
Але де ж приховалася та музика, яка так здивувала мене на початку? Вона прихована в особливих звуках: д, дз, т, н тощо. Саме вони доповнюють картину музикою. «День! День! Тінь! Тінь!» — наспівують дзвіночки, їх не можна не почути. Прислухайся!

Яндекс.Метрика